- вдягання
- —————————————————————————————вдяга́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
вдягання
Смотреть что такое "вдягання" в других словарях:
вдягання — (удяга/ння), я, с. Те саме, що одягання … Український тлумачний словник
безрозмірний — а, е. 1) Що набуває потрібного розміру після вдягання, еластичний (про панчохи, шкарпетки). 2) перен., розм. Невизначених розмірів. || розм. Невизначеної тривалості … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
удяганка — удяга/ння, удяга/ти, удяга/тися, удя/гачка, удя/гнений, удягну/ти, удя/гнутий, удягну/тися, удягти/, удягти/ся див. вдяганка, вдягання і т. д … Український тлумачний словник
очепины — чепин, мн. Рс. Весільний обряд; вдягання чепка молодій … Словник лемківскої говірки
